Методична робота

 

 

 

Метод проектів - це модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення певного «продукту» під контролем учителя.

Найбільш доцільним та ефективним метод проектів є на уроках літератури та в позакласній роботі. Результатом такого проекту можуть бути твори різних літературних жанрів: казка, оповідання, вірш, стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, екскурсія тощо.

Підготовка проекту з мови орієнтує більше не  на пошукову, а творчу діяльність. У мовному проекті можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, алгоритми, вправи на повторення, творчі завдання, ребуси, кросворди, акровірші тощо.

Найчастіше практикуються індивідуальні, парні проекти, групові.

 Проект спрямований на збір інформації про будь-який об’єкт, явище. Він має певну структуру:

формулювання мети,

робота з різноманітними джерелами інформації,

обробка матеріалів,

оформлення результату,

його презентація.

Найважливішим є етап підготовки. Обравши тему, слід визначити з учнями ідею та разом обговорити її. Попередньо вчителю потрібно продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя. На даному етапі використовується „мозковий штурм” з подальшим колективним обговоренням. Після формування груп, розподілу обов’язків (врахувавши здібності), обговорюються можливі методи дослідження пошукової інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи розробляються і пропонуються учням пам’ятки.

Під час самостійної роботи не придушується ініціатива дітей, створюється ситуація успіху. Призначаються консультації, переглядаються чернетки, даються рекомендації.

Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів.

Однак не можна стверджувати, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем навчання. Адже в роботі за даним методом існують і труднощі: на підготовку до роботи витрачається багато часу (значні моральні та інтелектуальні зусилля).

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритм роботи над проектом

 

 

 

№	Етапи роботи	Діяльність учнів	Діяльність учителя	Приклади
1	Вибір теми, визначення завдань типу проекту	Обговорюють чи пропонують тему, мету і завдання проекту	Мотивує діяльність учнів, формує і пояснює мету і завдання	Тема. Казка – країна дитинства. Тип проекту: дослідницький. Завдання: дослідити причини виникнення казок; роль і місце казкових образів та їх аналоги сьогодні; популярність казок
2	Визначення важливих проблем дослідження	Вживаються в ситуацію, висувають з подачі вчителя проблеми („Мозкова атака” з подальшим обговоренням)	Продумує можливі варіанти проблем у межах визначеної тематики, підводить учнів до самостійного визначення проблем, спостерігає	Проблема: роль і місце казки у нашому житті
3	Розподіл за групами, обговорення можливих методів дослідження	Формують склад груп, розподіляють ролі, здійснюють планування роботи, вибирають форму презентації, обґрунтовують критерії роботи над проектом	Пропонує можливі варіанти складу груп і ролей. За необхідності допомагає в аналізі, пошуку інформації, виборі форм презентації	Розділилися на чотири групи: Історія створення казок. Дослідження казкових образів. Опитування та узагальнення результатів. Оформлення, ілюстрування, друк.
4	Самостійна робота над проектом	Активно й самостійно працюють над виконанням відповідно до ролей та плану роботи	Ненав’язливо контролює діяльність, за необхідності консультує	Послідовність роботи: ознайомлення з літературою про казки; проведення опитування; дослідження казкових образів; оформлення результатів.
5	Підготовка до представлення проекту	Оформлюють проекти, ведуть підготовку до захисту, беруть участь у колективному самоаналізі	Консультує на прохання, спостерігає	Оформлюємо зібрані матеріали, готуємося до презентації
6	Захист проекту	Захищають проект, демонструють розуміння проблеми, цілей та завдань, уміння планувати та здійснювати діяльність, аргументувати свої висновки	Обґрунтовує отримані результати, підбиває підсумки роботи	Захист.
7	Колективне обговорення	Беруть участь у колективному аналізі та оцінюванні результатів	Бере участь в обговоренні, підбиває підсумки	Аналізуємо результати, підсумовуємо

 

Пам'ятки:

 

Етапи роботи над проектом (індивідуальним)

З'ясуй проблему.

Чітко визнач тему та мету, тип проекту.

Передбач можливий результат.

Опрацюй джерела інформації з обраної теми.

Накопичуй матеріал.

Аналізуй, зіставляй факти.

Аргументуй думку.

Прийми власне рішення.

Створи кінцевий продукт  - матеріальний носій (фільм, календар, журнал, проспект, газету...) Успіху!!!

 

Етапи роботи над груповим проектом

Створіть групу, оберіть координатора.

З'ясуйте проблему.

Чітко визначте тему, мету, тип проекту. Складіть план роботи.

Передбачте можливі результати та форму захисту.

Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

Накопичуйте матеріал.

Чітко розподіліть обов'язки між членами групи.

Аналізуйте, зіставляйте факти.

Обговорюйте суперечливі питання, толерантно вирішуйте їх, аргументуйте думку.

Створюйте “кінцевий продукт”.

Визначте тип захисту.

 

Правила успішної командної роботи

Пам'ятай, що ти—частина команди і без тебе команді буде важко.

Будь активним.

Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.

Допомагай іншим у разі потреби.

Не “тягни ковдру на себе”, пам'ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного виконання обов'язків.

Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

Поважай думку кожного.

Пам'ятай: успіх кожного—це успіх усіх!

 

Оцінка своїх дій

Чого і як навчився?

Що, на твій погляд, можна зробити інакше? Яких умінь і навичок набув?

Чого навчився під час групової роботи? Які, на твій погляд, недоліки в груповій роботі?

Що вдалося найкраще?

 

 

Структура підсумкового уроку

Організаційний момент.

Повідомлення теми, завдань.

Захист проектів “Теза—аргумент—ілюстрація”.

Підсумок.

Контроль і самоконтроль.

Результати опитування “Чи доцільно працювати за методом проектів?”

 

Критерії оцінки учасника проекту

 

Тема ____________________________________________________________________

 

 

Критерії оцінки	Бали	Самооцінка	Оцінка групи
Активність під час роботи
Внесення нових ідей, пропозицій
Допомога однокласникам
Ретельність роботи над дорученим завданням
Бажання презентувати проект

 

 

Методичні рекомендації

щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови

в загальноосвітніх навчальних закладах

                                  Із додатку до листа Міністерства освіти і науки України   

Досвід проведення незалежного зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що протягом навчального року вчителям-словесникам слід постійно  готувати учнів до такої особливої форми контролю, як тестування. Учителеві словеснику доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.

Іноді помилково всі завдання, що за формою нагадують тестові, називають тестом. Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дозволяє якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих. З огляду на це, до тесту не можна включати будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп’ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні.

Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням із різними навчальними можливостями, тобто передбачати градацію за ступенем складності, мати творче спрямування. Переваги тестування над традиційними формами контролю навчальних досягнень учнів  полягають також у тому, що за їхньою допомогою знімається емоційна напруженість дітей, характерна для проведення контрольних робіт.

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи: теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування, організація тестування, аналіз і корекція результатів.

На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступні валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їхніх змісту та структури. За наявністю або відсутністю варіантів відповіді виділяють тести закритої та відкритої форм. Тести закритої форми поділяються на альтернативні (наявність двох взаємовиключних варіантів відповідей), множинного вибору (наявність однієї правильної відповіді між трьома-п’ятьма з пропонованих), встановлення відповідності (у двох частинах пропонуються переліки, між якими треба встановити зв’язок), відтворення послідовності (перекомбінування наведених даних або елементів) та ін.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдань, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги посування школярів в освоєнні тестових технологій – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичайній для вчителя й школярів формі.

Виконання завдань у тестовій формі для поточного контролю доцільно планувати на різних етапах уроку не більш як на 10-15 хвилин. У зв’язку з тим, що ці завдання є навчальними, не варто робити їх занадто складними. На цьому етапі контролю слід використовувати переважно завдання з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей у 5-9-х і чотирма-п’ятьма – в 10-11-х класах), рідше – кількох правильних відповідей (переважно в 10-11-х класах із сімома-вісьмома варіантами відповідей) та на встановлення відповіді (утворення логічних пар, де в лівому стовпчику містяться чотири варіанти відповідей, а в  правому – п’ять).

Кількість варіантів відповіді на тестове  запитання, із яких учневі треба вибрати правильну, має встановлюватися, зокрема, і з урахуванням віку школярів: для учнів середньої школи таку кількість бажано обмежити трьома-чотирма варіантами, старшокласників – чотирма-п’ятьма. Також слід враховувати, що мислення учнів середньої школи, як правило, конкретне й не надто активно спирається на оперування абстрактними поняттями, тож завдання для них слід добирати саме такого типу – якнайбільш конкретні, такі, що спрямовуються на перевірку знання та розуміння теоретичного матеріалу, певною мірою – вміння застосувати інформацію в практичній діяльності. Натомість старшокласники вже можуть оперувати абстрактними категоріями, здійснювати аналіз мовних явищ і понять, їх зіставлення й порівняння, встановлення зв’язків між ними та їх розчленування за певними показниками.

Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох  правильних відповідей або встановлення відповідності – півтори хвилини. Важливо привчати учнів  виконувати завдання не лише правильно, а й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього незалежного оцінювання. На цьому етапі вчителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення.

Під час тематичної атестації вчитель перевіряє відповідність підготовки школярів зафіксований у програмі з рідної мови системі вимог до рівня і якості освіти.

Щоб забезпечити максимальну надійність результатів оцінювання і якнайповніше перевірити, як засвоєно вивчений матеріал, учитель повинен підготувати на тематичну атестацію тест зі значною кількістю завдань. У ньому слід якнайповніше відобразити зміст вивченої теми, збалансовано представити як оцінюваний теоретичний матеріал (розуміння понять, знання мовної теорії, значення термінів тощо), так і завдання практичного характеру. Готуючи матеріали для тематичного оцінювання, учитель повинен збалансувати його за складністю. Для цього слід включити завдання приблизно в такій пропорції: 25% - легких, 25% - складних, 50% - середнього рівня складності. Такий розподіл відображатиме співвідношення сильних, середніх і слабких учнів у класі.

Проектуючи тести, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи. Не варто обмежуватися тільки завданнями закритої форми, доцільно пропонувати учням також і відкриті завдання, у яких вони самостійно мають записати відповідь на запитання.

Учитель повинен пам’ятати, що основу завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами. Не слід указувати після використаного в тексті речення прізвище його автора, щоб не переобтяжувати завдання зайвою інформацією і не відволікати учнів від головного.

Щоб правильно розрахувати кількість завдань, учитель повинен пам’ятати: школярам середніх класів потрібно в середньому півтори хвилини, а старшокласникам – хвилина для виконання одного типового завдання закритої форми. Таким чином, можна спланувати, що учням 10-11-х класів доцільно запропонувати на тематичну атестацію приблизно 35-40, а учням 5-9-х класів – 20-30 завдань. Оптимально розрахувати кількість завдань допоможе й така рекомендація С.Отіса: тест має бути таким, щоб не більше 5% учнів у класі могли виконати його повністю.

Перевірити отримані бали в 12-бальшу шкалу оцінювання вчитель може шляхом встановлення ваги кожного завдання. Наприклад, за кожне правильно виконане завдання, що перевіряє знання теоретичного матеріалу або завдання за вибором однієї правильної відповіді – 1 бал, за завдання з вибором кількох відповідей чи встановлення відповідності – 3-4 бали. Отримавши загальну кількість балів, учитель визначає інтервали, які відповідають шкільним балам навчальних досягнень. Наприклад, якщо за виконання всіх завдань тесту можна одержати 60 балів, то результат 55-60 відповідатиме 12 балам, 50-47 – 11 балам тощо. Отже, оцінити найвищим балом можна не лише роботу, у якій правильно виконано всі завдання, а й таку, що максимально наближається до такого результату. Таким чином, школяреві дається деяке право на помилку, якого під час традиційного оцінювання він не має.

 

Методичні рекомендації

щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української літератури

 

Основними об’єктами тестового оцінювання можуть уважатися аналіз літературних творів, а також знання й розуміння:

літературного процесу;

змісту літературних творів;

біографічних відомостей про письменників;

теоретико-літературних понять (термінів).

 

Основні форми тестових завдань

 

Фахівці з педагогічних  вимірювань за формою тестові завдання розподіляють на чотири основні групи.

Група перша. Тестові завдання з вибором однієї (кількох) правильних відповідей.

 

Інструкція до таких завдань виглядає приблизно таким чином: „Перед вами завдання, що мають чотири (п’ять, шість…) варіантів відповідей, з яких лише одна правильна (з яких можуть бути правильними одна, дві або більше). Оберіть правильну відповідь (правильні відповіді) і позначте її (їх) знаком Х”.

Група друга. Тестові завдання на встановлення відповідності.

Завдання цього типу зазвичай складаються з інструкції та поданої у двох колонках інформації, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Під час виконання завдання треба встановити відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, тобто утворити логічні пари між певними літературними (літературознавчими) фактами, розміщеними у двох колонках.

Учневі пропонується приблизно така інструкція: „До кожного рядка, призначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою, і запишіть відповідь у такому вигляді: 1-В, 2-А тощо”.

 

Н а п р и к л а д : 

1 „Місто”; 2 „Жовтий князь”; 3 „Intermezzo”; 4 „Бояриня”.

А Леся Українка; Б Микола Хвильовий; В Григір Тютюнник; Г Василь Барка; Д Валер’ян Підмогильний; Е Михайло Коцюбинський.

 

 

 

 

 

 

 

Група третя. Тестові завдання на встановлення послідовності.

У тестових завданнях на встановлення послідовності передбачається відновлення учнем певної логічної, хронологічної або іншої послідовності. Інструкція тут схожа на інструкцію до попередньої форми завдань, тобто результатом виконання є утворення пар із цифр і букв, причому цифра позначає правильний порядок розташування варіантів, позначених буквами. Як і в попередньому випадку, тестовий ставить позначки у бланку тестування на перетині відповідних колонок і рядків.

Ось типові приклади тестових завдань із української літератури на встановлення послідовності.

Установіть послідовність з’яви перелічених поем Тараса Шевченка:

А „Неофіти”;

Б „Марія”;

В „Кавказ”;

Г „Катерина”;

Д „Гайдамаки”.

Правильна відповідь: 1-Г („Катерина”, 1838), 2-Д („Гайдамаки”, 1841), 3-В („Кавказ”, 1845), 5-Б („Марія”, 1859).

 

Група четверта. Тестові завдання на вписування короткої правильної відповіді

Тестові завдання цього типу сформульовані так, що не містять готової відповіді. Кожен учень має вписати свою відповідь у спеціально відведеному для цього місці. Після виконання цієї операції утворюється істинне або хибне висловлювання.

Вчителю слід пам’ятати, що фахівці не радять починати це завдання саме з лакуни (пропуску для вписування правильної відповіді). Краще розташувати місце для вписування короткої правильної відповіді в середині або наприкінці завдання.

Інструкція для таких завдань: „Впишіть правильну відповідь у відведеному для цього місці”.

 

 

 

 

 

 

 

 

Н а п р и к л а д :

 

 

Правила створення тестів

Обов’язкові правила

Тест повинен:

бути валідним;

мати необхідний і достатній рівень складності; бути об’єктивним і надійним;

бути стійким і мати шкалу;

бути репрезентивним;

бути значним і дискримінантним;

бути достовірним, науковим, несуперечливим.

 

Рекомендовані правила

Тестове завдання повинне бути сформульоване ясно й чітко, не допускати двозначного тлумачення й сприяти формулюванню правильної відповіді.

Кожне завдання тесту повинне бути функціонально завершеним, тобто перевіряти одне конкретне знання, уміння або навичку.

Бажано використати просту, граматично правильну стверджувальну форму завдання у вигляді однієї пропозиції з 5-20 слів.

Якнайрідше використовувати „нечіткі” слова типу „іноді”, „часто”, „завжди”, „всі”, „ніколи”, „великий”, „невеликий”, „малий”, „багато”, „менше”, „більше” і граматичні звороти на зразок: „чому не може не…”, „чи правда, що…”, „чи можливо…”, подвійні заперечення і т.д.

Відповіді повинні містити не більше 2-3 ключових слів за умовою питання.

Необхідно виключити можливість вибору правильної (або неправильної) відповіді інтуїтивно або асоціативно.

У кожному завданні дистракторів повинно бути від 3 до 5.

Повторювальні слова й словосполучення у відповідях повинні бути виключені.

З відповіді до одного тестового завдання не можна одержувати яким-небудь чином відповідь до іншого завдання.

Кількість тестових завдань у тексті (довжина тексту) повинна складати 30-50.

Середній час тестування повинен становити 10-15 хвилин.

Більшість завдавань у тесті повинні мати закриту форму.

Будь-яке тестування повинне закінчуватись не тільки виставленням оцінок (балів), а й аналізом результатів тестування, виявленням рівня навчання і якості тестування.

Складність тесту не можна „підвищувати” уведенням додаткових фраз у питання тестового завдання.

 

Список рекомендованої літератури

Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови // “Дивослово”, №2, 2007р.

Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української літератури // “Діалоги”, №11-12, 2007.

Організація проектної діяльності учнів на уроках літератури. Г.Семко // “Вивчаємо українську мову та літературу”, №33, 2008.

Проектні технології на уроках мови і літератури. О.Каліманова // “Вивчаємо українську мову та літературу”, №28, 2008.

Проектні технології на уроках літератури. Г. Присмицька // “Вивчаємо українську мову та літературу”, №1, 2008.

Тест як засіб моніторингу навчальних досягнень учнів з української мови. Н.Чекунова // “Діалоги”, №1, 2009.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВIДДIЛ    ОСВIТИ

МАГДАЛИНІВСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  ДЕРЖАВНОЇ  АДМIНIСТРАЦIЇ

ШЕВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ ступенів

  _________________________________________________

51131, с.Шевське, вул. Гагаріна 2, тел. 9-56-40

 

 

 

Проектні технології

на уроках української мови та літератури

                                    Методичні рекомендації вчителям  української мови та літератури
 

 

 

                                                                                                         

 

   Киричок Ірина Анатоліївнак                                                      Киричок Ірина Анатоліївна

                                                                                                             учитель української мови

                                                                                                            Шевської ЗОШ І-ІІІ ступенів,

                                                                                                            спеціаліст «вищої категорії»

                                                                                     

 

 

 

 

 

 

с. Шевське 2010

 

 

 

Метод проектів - це модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення певного «продукту» під контролем учителя.

Найбільш доцільним та ефективним метод проектів є на уроках літератури та в позакласній роботі. Результатом такого проекту можуть бути твори різних літературних жанрів: казка, оповідання, вірш, стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, екскурсія тощо.

Підготовка проекту з мови орієнтує більше не  на пошукову, а творчу діяльність. У мовному проекті можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, алгоритми, вправи на повторення, творчі завдання, ребуси, кросворди, акровірші тощо.

Найчастіше практикуються індивідуальні, парні проекти, групові.

 Проект спрямований на збір інформації про будь-який об’єкт, явище. Він має певну структуру:

формулювання мети,

робота з різноманітними джерелами інформації,

обробка матеріалів,

оформлення результату,

його презентація.

Найважливішим є етап підготовки. Обравши тему, слід визначити з учнями ідею та разом обговорити її. Попередньо вчителю потрібно продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя. На даному етапі використовується „мозковий штурм” з подальшим колективним обговоренням. Після формування груп, розподілу обов’язків (врахувавши здібності), обговорюються можливі методи дослідження пошукової інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи розробляються і пропонуються учням пам’ятки.

Під час самостійної роботи не придушується ініціатива дітей, створюється ситуація успіху. Призначаються консультації, переглядаються чернетки, даються рекомендації.

Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів.

Однак не можна стверджувати, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем навчання. Адже в роботі за даним методом існують і труднощі: на підготовку до роботи витрачається багато часу (значні моральні та інтелектуальні зусилля).

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритм роботи над проектом

 

 

 

№	Етапи роботи	Діяльність учнів	Діяльність учителя	Приклади
1	Вибір теми, визначення завдань типу проекту	Обговорюють чи пропонують тему, мету і завдання проекту	Мотивує діяльність учнів, формує і пояснює мету і завдання	Тема. Казка – країна дитинства. Тип проекту: дослідницький. Завдання: дослідити причини виникнення казок; роль і місце казкових образів та їх аналоги сьогодні; популярність казок
2	Визначення важливих проблем дослідження	Вживаються в ситуацію, висувають з подачі вчителя проблеми („Мозкова атака” з подальшим обговоренням)	Продумує можливі варіанти проблем у межах визначеної тематики, підводить учнів до самостійного визначення проблем, спостерігає	Проблема: роль і місце казки у нашому житті
3	Розподіл за групами, обговорення можливих методів дослідження	Формують склад груп, розподіляють ролі, здійснюють планування роботи, вибирають форму презентації, обґрунтовують критерії роботи над проектом	Пропонує можливі варіанти складу груп і ролей. За необхідності допомагає в аналізі, пошуку інформації, виборі форм презентації	Розділилися на чотири групи: Історія створення казок. Дослідження казкових образів. Опитування та узагальнення результатів. Оформлення, ілюстрування, друк.
4	Самостійна робота над проектом	Активно й самостійно працюють над виконанням відповідно до ролей та плану роботи	Ненав’язливо контролює діяльність, за необхідності консультує	Послідовність роботи: ознайомлення з літературою про казки; проведення опитування; дослідження казкових образів; оформлення результатів.
5	Підготовка до представлення проекту	Оформлюють проекти, ведуть підготовку до захисту, беруть участь у колективному самоаналізі	Консультує на прохання, спостерігає	Оформлюємо зібрані матеріали, готуємося до презентації
6	Захист проекту	Захищають проект, демонструють розуміння проблеми, цілей та завдань, уміння планувати та здійснювати діяльність, аргументувати свої висновки	Обґрунтовує отримані результати, підбиває підсумки роботи	Захист.
7	Колективне обговорення	Беруть участь у колективному аналізі та оцінюванні результатів	Бере участь в обговоренні, підбиває підсумки	Аналізуємо результати, підсумовуємо

 

Пам'ятки:

 

Етапи роботи над проектом (індивідуальним)

З'ясуй проблему.

Чітко визнач тему та мету, тип проекту.

Передбач можливий результат.

Опрацюй джерела інформації з обраної теми.

Накопичуй матеріал.

Аналізуй, зіставляй факти.

Аргументуй думку.

Прийми власне рішення.

Створи кінцевий продукт  - матеріальний носій (фільм, календар, журнал, проспект, газету...) Успіху!!!

 

Етапи роботи над груповим проектом

Створіть групу, оберіть координатора.

З'ясуйте проблему.

Чітко визначте тему, мету, тип проекту. Складіть план роботи.

Передбачте можливі результати та форму захисту.

Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

Накопичуйте матеріал.

Чітко розподіліть обов'язки між членами групи.

Аналізуйте, зіставляйте факти.

Обговорюйте суперечливі питання, толерантно вирішуйте їх, аргументуйте думку.

Створюйте “кінцевий продукт”.

Визначте тип захисту.

 

Правила успішної командної роботи

Пам'ятай, що ти—частина команди і без тебе команді буде важко.

Будь активним.

Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.

Допомагай іншим у разі потреби.

Не “тягни ковдру на себе”, пам'ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного виконання обов'язків.

Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

Поважай думку кожного.

Пам'ятай: успіх кожного—це успіх усіх!

 

Оцінка своїх дій

Чого і як навчився?

Що, на твій погляд, можна зробити інакше? Яких умінь і навичок набув?

Чого навчився під час групової роботи? Які, на твій погляд, недоліки в груповій роботі?

Що вдалося найкраще?

 

 

Структура підсумкового уроку

Організаційний момент.

Повідомлення теми, завдань.

Захист проектів “Теза—аргумент—ілюстрація”.

Підсумок.

Контроль і самоконтроль.

Результати опитування “Чи доцільно працювати за методом проектів?”

 

Критерії оцінки учасника проекту

 

Тема ____________________________________________________________________

 

 

Критерії оцінки	Бали	Самооцінка	Оцінка групи
Активність під час роботи
Внесення нових ідей, пропозицій
Допомога однокласникам
Ретельність роботи над дорученим завданням
Бажання презентувати проект

 

 

Методичні рекомендації

щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови

в загальноосвітніх навчальних закладах

                                  Із додатку до листа Міністерства освіти і науки України   

Досвід проведення незалежного зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що протягом навчального року вчителям-словесникам слід постійно  готувати учнів до такої особливої форми контролю, як тестування. Учителеві словеснику доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.

Іноді помилково всі завдання, що за формою нагадують тестові, називають тестом. Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дозволяє якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих. З огляду на це, до тесту не можна включати будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп’ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні.

Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням із різними навчальними можливостями, тобто передбачати градацію за ступенем складності, мати творче спрямування. Переваги тестування над традиційними формами контролю навчальних досягнень учнів  полягають також у тому, що за їхньою допомогою знімається емоційна напруженість дітей, характерна для проведення контрольних робіт.

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи: теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування, організація тестування, аналіз і корекція результатів.

На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступні валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їхніх змісту та структури. За наявністю або відсутністю варіантів відповіді виділяють тести закритої та відкритої форм. Тести закритої форми поділяються на альтернативні (наявність двох взаємовиключних варіантів відповідей), множинного вибору (наявність однієї правильної відповіді між трьома-п’ятьма з пропонованих), встановлення відповідності (у двох частинах пропонуються переліки, між якими треба встановити зв’язок), відтворення послідовності (перекомбінування наведених даних або елементів) та ін.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдань, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги посування школярів в освоєнні тестових технологій – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичайній для вчителя й школярів формі.

Виконання завдань у тестовій формі для поточного контролю доцільно планувати на різних етапах уроку не більш як на 10-15 хвилин. У зв’язку з тим, що ці завдання є навчальними, не варто робити їх занадто складними. На цьому етапі контролю слід використовувати переважно завдання з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей у 5-9-х і чотирма-п’ятьма – в 10-11-х класах), рідше – кількох правильних відповідей (переважно в 10-11-х класах із сімома-вісьмома варіантами відповідей) та на встановлення відповіді (утворення логічних пар, де в лівому стовпчику містяться чотири варіанти відповідей, а в  правому – п’ять).

Кількість варіантів відповіді на тестове  запитання, із яких учневі треба вибрати правильну, має встановлюватися, зокрема, і з урахуванням віку школярів: для учнів середньої школи таку кількість бажано обмежити трьома-чотирма варіантами, старшокласників – чотирма-п’ятьма. Також слід враховувати, що мислення учнів середньої школи, як правило, конкретне й не надто активно спирається на оперування абстрактними поняттями, тож завдання для них слід добирати саме такого типу – якнайбільш конкретні, такі, що спрямовуються на перевірку знання та розуміння теоретичного матеріалу, певною мірою – вміння застосувати інформацію в практичній діяльності. Натомість старшокласники вже можуть оперувати абстрактними категоріями, здійснювати аналіз мовних явищ і понять, їх зіставлення й порівняння, встановлення зв’язків між ними та їх розчленування за певними показниками.

Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох  правильних відповідей або встановлення відповідності – півтори хвилини. Важливо привчати учнів  виконувати завдання не лише правильно, а й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього незалежного оцінювання. На цьому етапі вчителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення.

Під час тематичної атестації вчитель перевіряє відповідність підготовки школярів зафіксований у програмі з рідної мови системі вимог до рівня і якості освіти.

Щоб забезпечити максимальну надійність результатів оцінювання і якнайповніше перевірити, як засвоєно вивчений матеріал, учитель повинен підготувати на тематичну атестацію тест зі значною кількістю завдань. У ньому слід якнайповніше відобразити зміст вивченої теми, збалансовано представити як оцінюваний теоретичний матеріал (розуміння понять, знання мовної теорії, значення термінів тощо), так і завдання практичного характеру. Готуючи матеріали для тематичного оцінювання, учитель повинен збалансувати його за складністю. Для цього слід включити завдання приблизно в такій пропорції: 25% - легких, 25% - складних, 50% - середнього рівня складності. Такий розподіл відображатиме співвідношення сильних, середніх і слабких учнів у класі.

Проектуючи тести, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи. Не варто обмежуватися тільки завданнями закритої форми, доцільно пропонувати учням також і відкриті завдання, у яких вони самостійно мають записати відповідь на запитання.

Учитель повинен пам’ятати, що основу завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами. Не слід указувати після використаного в тексті речення прізвище його автора, щоб не переобтяжувати завдання зайвою інформацією і не відволікати учнів від головного.

Щоб правильно розрахувати кількість завдань, учитель повинен пам’ятати: школярам середніх класів потрібно в середньому півтори хвилини, а старшокласникам – хвилина для виконання одного типового завдання закритої форми. Таким чином, можна спланувати, що учням 10-11-х класів доцільно запропонувати на тематичну атестацію приблизно 35-40, а учням 5-9-х класів – 20-30 завдань. Оптимально розрахувати кількість завдань допоможе й така рекомендація С.Отіса: тест має бути таким, щоб не більше 5% учнів у класі могли виконати його повністю.

Перевірити отримані бали в 12-бальшу шкалу оцінювання вчитель може шляхом встановлення ваги кожного завдання. Наприклад, за кожне правильно виконане завдання, що перевіряє знання теоретичного матеріалу або завдання за вибором однієї правильної відповіді – 1 бал, за завдання з вибором кількох відповідей чи встановлення відповідності – 3-4 бали. Отримавши загальну кількість балів, учитель визначає інтервали, які відповідають шкільним балам навчальних досягнень. Наприклад, якщо за виконання всіх завдань тесту можна одержати 60 балів, то результат 55-60 відповідатиме 12 балам, 50-47 – 11 балам тощо. Отже, оцінити найвищим балом можна не лише роботу, у якій правильно виконано всі завдання, а й таку, що максимально наближається до такого результату. Таким чином, школяреві дається деяке право на помилку, якого під час традиційного оцінювання він не має.

 

Методичні рекомендації

щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української літератури

 

Основними об’єктами тестового оцінювання можуть уважатися аналіз літературних творів, а також знання й розуміння:

літературного процесу;

змісту літературних творів;

біографічних відомостей про письменників;

теоретико-літературних понять (термінів).

 

Основні форми тестових завдань

 

Фахівці з педагогічних  вимірювань за формою тестові завдання розподіляють на чотири основні групи.

Група перша. Тестові завдання з вибором однієї (кількох) правильних відповідей.

 

Інструкція до таких завдань виглядає приблизно таким чином: „Перед вами завдання, що мають чотири (п’ять, шість…) варіантів відповідей, з яких лише одна правильна (з яких можуть бути правильними одна, дві або більше). Оберіть правильну відповідь (правильні відповіді) і позначте її (їх) знаком Х”.

Група друга. Тестові завдання на встановлення відповідності.

Завдання цього типу зазвичай складаються з інструкції та поданої у двох колонках інформації, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Під час виконання завдання треба встановити відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами, тобто утворити логічні пари між певними літературними (літературознавчими) фактами, розміщеними у двох колонках.

Учневі пропонується приблизно така інструкція: „До кожного рядка, призначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою, і запишіть відповідь у такому вигляді: 1-В, 2-А тощо”.

 

Н а п р и к л а д : 

1 „Місто”; 2 „Жовтий князь”; 3 „Intermezzo”; 4 „Бояриня”.

А Леся Українка; Б Микола Хвильовий; В Григір Тютюнник; Г Василь Барка; Д Валер’ян Підмогильний; Е Михайло Коцюбинський.

 

 

 

 

 

 

 

Група третя. Тестові завдання на встановлення послідовності.

У тестових завданнях на встановлення послідовності передбачається відновлення учнем певної логічної, хронологічної або іншої послідовності. Інструкція тут схожа на інструкцію до попередньої форми завдань, тобто результатом виконання є утворення пар із цифр і букв, причому цифра позначає правильний порядок розташування варіантів, позначених буквами. Як і в попередньому випадку, тестовий ставить позначки у бланку тестування на перетині відповідних колонок і рядків.

Ось типові приклади тестових завдань із української літератури на встановлення послідовності.

Установіть послідовність з’яви перелічених поем Тараса Шевченка:

А „Неофіти”;

Б „Марія”;

В „Кавказ”;

Г „Катерина”;

Д „Гайдамаки”.

Правильна відповідь: 1-Г („Катерина”, 1838), 2-Д („Гайдамаки”, 1841), 3-В („Кавказ”, 1845), 5-Б („Марія”, 1859).

 

Група четверта. Тестові завдання на вписування короткої правильної відповіді

Тестові завдання цього типу сформульовані так, що не містять готової відповіді. Кожен учень має вписати свою відповідь у спеціально відведеному для цього місці. Після виконання цієї операції утворюється істинне або хибне висловлювання.

Вчителю слід пам’ятати, що фахівці не радять починати це завдання саме з лакуни (пропуску для вписування правильної відповіді). Краще розташувати місце для вписування короткої правильної відповіді в середині або наприкінці завдання.

Інструкція для таких завдань: „Впишіть правильну відповідь у відведеному для цього місці”.

 

 

 

 

 

 

 

 

Н а п р и к л а д :

 

 

Правила створення тестів

Обов’язкові правила

Тест повинен:

бути валідним;

мати необхідний і достатній рівень складності; бути об’єктивним і надійним;

бути стійким і мати шкалу;

бути репрезентивним;

бути значним і дискримінантним;

бути достовірним, науковим, несуперечливим.

 

Рекомендовані правила

Тестове завдання повинне бути сформульоване ясно й чітко, не допускати двозначного тлумачення й сприяти формулюванню правильної відповіді.

Кожне завдання тесту повинне бути функціонально завершеним, тобто перевіряти одне конкретне знання, уміння або навичку.

Бажано використати просту, граматично правильну стверджувальну форму завдання у вигляді однієї пропозиції з 5-20 слів.

Якнайрідше використовувати „нечіткі” слова типу „іноді”, „часто”, „завжди”, „всі”, „ніколи”, „великий”, „невеликий”, „малий”, „багато”, „менше”, „більше” і граматичні звороти на зразок: „чому не може не…”, „чи правда, що…”, „чи можливо…”, подвійні заперечення і т.д.

Відповіді повинні містити не більше 2-3 ключових слів за умовою питання.

Необхідно виключити можливість вибору правильної (або неправильної) відповіді інтуїтивно або асоціативно.

У кожному завданні дистракторів повинно бути від 3 до 5.

Повторювальні слова й словосполучення у відповідях повинні бути виключені.

З відповіді до одного тестового завдання не можна одержувати яким-небудь чином відповідь до іншого завдання.

Кількість тестових завдань у тексті (довжина тексту) повинна складати 30-50.

Середній час тестування повинен становити 10-15 хвилин.

Більшість завдавань у тесті повинні мати закриту форму.

Будь-яке тестування повинне закінчуватись не тільки виставленням оцінок (балів), а й аналізом результатів тестування, виявленням рівня навчання і якості тестування.

Складність тесту не можна „підвищувати” уведенням додаткових фраз у питання тестового завдання.

 

Список рекомендованої літератури

Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови // “Дивослово”, №2, 2007р.

Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української літератури // “Діалоги”, №11-12, 2007.

Організація проектної діяльності учнів на уроках літератури. Г.Семко // “Вивчаємо українську мову та літературу”, №33, 2008.

Проектні технології на уроках мови і літератури. О.Каліманова // “Вивчаємо українську мову та літературу”, №28, 2008.

Проектні технології на уроках літератури. Г. Присмицька // “Вивчаємо українську мову та літературу”, №1, 2008.

Тест як засіб моніторингу навчальних досягнень учнів з української мови. Н.Чекунова // “Діалоги”, №1, 2009.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВIДДIЛ    ОСВIТИ

МАГДАЛИНІВСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  ДЕРЖАВНОЇ  АДМIНIСТРАЦIЇ

ШЕВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ ступенів

  _________________________________________________

51131, с.Шевське, вул. Гагаріна 2, тел. 9-56-40

 

 

 

Проектні технології

на уроках української мови та літератури

                                    Методичні рекомендації вчителям  української мови та літератури
 

 

 

                                                                                                         

 

   Киричок Ірина Анатоліївнак                                                      Киричок Ірина Анатоліївна

                                                                                                             учитель української мови

                                                                                                            Шевської ЗОШ І-ІІІ ступенів,

                                                                                                            спеціаліст «вищої категорії»

                                                                                     

 

 

 

 

 

 

с. Шевське 2010